Національний університет "Львівська політехніка"

 

Як розповів "Поступу" директор студентського містечка "Львівської політехніки", депутат Львівської міської ради Володимир Крайовський, одним із визначальних факторів вступу молодої людини до ВНЗу є якість житла, яке надають іногородньому студентові. Хороше житло та якісне обслуговування однозначно впливають на навчальний процес. Саме тому дирекція студмістечка університету "ЛП" прагне зробити проживання у гуртожитках якомога комфортнішим. 

 

"Реорганізація студентських містечок зараз є чи не найактуальнішим питанням. Необхідно реорганізувати усі без винятку студмістечка. Студент повинен мати все для дозвілля та відпочинку. У містечку мають бути пральні, ремонтні майстерні годинників, взуття, магазини, аптека, дискотека, бар. Тобто усе необхідне", -- говорить Володимир Крайовський. 

 

За таким принципом живе багато студмістечок Європи. Про це, зокрема, свідчить досвід Чехії, в якій побувала делегація з університету, серед членів якої був і Володимир Крайовський. "Ідея про реорганізацію виникла не на пустому місці. Розпочинається реформа в Прибалтиці, так уже живуть і польські студенти, -- розповідає він. -- У Львові такого наразі немає. Досвід Києва, зокрема Київського політехнічного інституту, в якому теж розпочали реформу за євростандартами, свідчить, що ми на правильному шляху". 

 

Студмістечко "Львівської політехніки" є найбільшим на теренах Західної України. Зараз воно має 16 гуртожитків, у яких проживає 6 тисяч студентів та викладачів. Більшість львівських гуртожитків ВНЗів функціонують за схемами 50-річної давності. Натомість пан Крайовський намагається модернізувати систему обслуговування житла у студмістечку. Для цього, зокрема, було проведено заміну комендантів: нині це переважно молоді жінки. Окрім того, проведено генеральні ремонти у 2 гуртожитках, ведеться робота з ремонту доріг, освітлення вулиць та ін. 

 

Вже у чотирьох гуртожитках є інтернет, оплата за який мінімальна. У планах дирекції -- під'єднати до інтернету всі гуртожитки. За словами пана Крайовського, змінилася і психологія студентів. Вони бачать, що дирекція студмістечка працює, намагається забезпечити їх усім необхідним, а тому бажання ламати та смітити уже пропадає. 

 

Опалювальний сезон для мешканців студмістечка розпочався вчасно, гаряча вода є навіть влітку. У планах керівництва також телефонізація гуртожитків. Тобто мати у кімнаті власний телефон, а відповідно й номер зможуть мешканці кожної четвертої кімнати. 

 

Окрім того, на території студмістечка є готель, де можуть розміститися ті, хто навідується у гості до студентів. Оплата досить помірна -- 25 гривень за добу. 

 

"Але найголовніше зараз -- це автономія для студентського містечка, перехід на самообслуговування, в тому числі й фінансове. Тому що сьогодні при заробітній платі у 180 гривень не можна говорити про те, що студент чи викладач отримає якісне обслуговування житла. Тому слід говорити про фінансову самостійність студмістечка, -- каже Володимир Крайовський. -- Де-юре це вже зафіксовано у статуті студмістечка, але де-факто цього наразі немає. Тому студмістечко живе сьогодні тим, щоб домогтися свого окремого рахунку. Лише тоді можна говорити про якісне обслуговування житла. Майбутнє -- це автономія у господарюванні. Це дозволить виховати відповідальність, збільшити зарплату та покращити якість обслуговування".